Календарь

«    Февраль 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728 



  Популярное



  Архивы

Июль 2013 (3)
Июнь 2013 (1)
Май 2013 (4)
Апрель 2013 (10)
Март 2013 (19)
Февраль 2013 (19)



  Наши счетчики



Яндекс цитирования

»

    Автореферат дисертації про Диявола

    Авраамістична релігійна традиція породила великі  релігії, котрі своїм впливом на духовне життя значною мірою позначилися на формуванні європейської та північноамериканської цивілізації (християнство), а також цивілізацій Близького Сходу (іслам та іудаїзм) та вплинули на духовний світ народів, які складають дані цивілізації. Тому вважаємо актуальним звернутися до проблеми дослідження одного з базових елементів релігійного світогляду даної традиції – демонологічних вірувань.
    Три релігії – іудаїзм, християнство та іслам – демонструють подібні риси в основних положеннях свого віровчення, зокрема у демонологічних доктринах. Разом з тим порівняльні аспекти останніх відсутні. Праці вчених переважно спрямовані на вивчення питань, пов’язаних з  іудаїзмом, християнством та ісламом окремо. Відтак, постає необхідність в компаративному аналізі проблеми.
    Моральні норми і настанови є важливою частиною будь-якої релігії. Чільне місце вони посідають у релігійному вченні авраамістичних систем. На сучасному етапі свого розвитку релігія все більше перетворюється на моральне явище. Перебираючи на себе роль морального вихователя і морального регулятора, церква у своїх теологічних конструкціях актуалізує питання буття «нечистого» з метою здійснення морального контролю за життям вірян. Все визнане релігією гріховним, ототожнюється з отцем гріха – Сатаною (Дияволом, Іблісом). Поява якихось антагоністичних конкретній релігії ідеологій теж нерідко пояснюється через демонічну інспірацію. Так, загальновідомим є факт демонізації ворожих релігійних систем, комунізму, деяких філософських вчень. З цього видно, що церква прагне регулювати поведінку людини через протиставлення Бог-антибог (Диявол). Вивчення названих демонологічних процесів заслуговує окремої уваги.
    Однією з важливих ознак сьогодення є звуження впливу традиційних релігій в суспільстві, його секуляризація.
    Просмотров: 3774 | Комментариев: 0

    Відгук на дисертацію про Диявола

    За останні два, а скоріше і за всі три десятиліття у всьому світі, а особливо в країнах колишнього Радянського Союзу все більшого розмаху одержує поширення та культивування релігії, а в органічній єдності з нею всіляких видів віри в надприродне: містики, теософії, єзотерізму, єкзотерізму, чаклунства, цілительства, ворожіння, розв’язування шлюбного вузла, вигнання бісів, миро- течію та оновлення вікон, гороскопів, полтергейстів, сатанізму, демонології та всякого роду незраховуваного числа подібної чортівні. При чому чортівня явно бере верх над власне церковно організованими віруваннями та діями.

    Так, міжнародні конкретно-соціологічні дослідження свідчать, що, наприклад, в Сполучених Штатах Америки до релігійних церквів та сект належать 40% громадян країни, а в існування нечистої сили, чаклунство, та іншу «чортівню» вірять 97%.   У Німеччині відповідно 30% проти 52%, в традиційно атеїстичній Франції 21% проти 45%.   А в практично атеїстичних Швеції, Норвегії, Естонії, Чехії, Ісландії    10-15 процентів проти   40-50.

    В сучасній Росії, Білорусії та Україні при конкретно-соціологічних опитуваннях віруючими себе називають майже 80, 90 і більше процентів, а богослужіння хоча б 2-3 рази на рік відвідують десь 10-15 процентів. Московський патріарх Кирило Гундяєв, що називає всіх росіян православними, визнає, що серед цих православних лише 3 – 5   процентів так званих «вцерковлених». А решта 85 процентів православних – віруючі невцепкрвоених. В Україні така ж картина з православними та з їх вцерковленням [1]. Ось цих не вцерковлених, з точки зору, будемо говорити, «академічного релігієзнавства» не можна назвати невіруючими чи атеїстами. Вони вірять в існування надприродних явищ та істот. А, на мою думку, віра в надприродні явища та істоти є невід’ємною ознакою, атрибутом и модусом, релігії. Адже релігія - це
    [1] За дослідженням   центру Розумков, в Україні серед тих, хто називає себе православними   виявлено лише 1,7% таких, що у них православна віра «підкріплена практикою».
    Просмотров: 3350 | Комментариев: 1

    Отзыв на диссертацию Черенкова


    Шановний голово Спеціалізованої Ради!

    Шановні члени Спеціалізованої Ради!

    На ваш розсуд та оцінку сьогодні представлена написана богословом на здобуття наукового ступеню доктора філософських наук філософсько- богословська (Ні! Ні. – Не богословсько-філософська, а саме: філософсько-богословська)   дисертація на тему:   "Європейська Реформація та український євангельський протестантизм: ідентичність віросповідних засад, особливості соціокультурних трансформацій".  На мою особисту, суб’єктивну думку, як   колишнього кандидата богослов’я, а зараз – доктора філософських наук, в дисертації, мабуть, дещо невистача філософії, а в потрібних місцях невистача богослов’я. Про це я скажу нижче. А зараз, забігаючи наперед, не можу не погодитися з ґрунтовним науковим аналізом цієї дисертації першого офіційного опонента, доктора філософських наук, професора Заковича Миколи Михайловича та його висновком про те, що робота пошукача Черенкова Михайла Миколайовича цілком заслуговує самої високої оцінки, а її автор - присвоєння наукового ступеню доктора філософських наук.

    А тепер про загальний зміст та досягнення дисертанта.

    Просмотров: 2691 | Комментариев: 0

    Отзыв на диссертацию


    Шановні члени Вченої Ради!

    Пані та панове!

    Колеги і товариші!

    Перш ніж говорити про саму дисертацію Ірини Миколаївні, дозволити мені відійти від усталеної процедури і розпочати з самого себе.

    В далекому 1964 році я, здобувши наукову ступінь кандидата філософських наук та будучи захопленим науково-пошуковим ентузіазмом, поставив собі на меті приступити до наукового дослідження, щоб найближчим часом опублікувати монографію на тему функціонального співвідношення між, якщо говорити мовою нашого дисертанта, релігійними лідерами і рядовими/простими віруючими релігійних громад. На думку спала і влучна назва монографії – «Пастирі і пасомі», що я записав її   в план своїх нагальних наукових робіт. З того першого часу і дотепер я протягом останніх 45 років   безперервно збираю і вивчаю, аналізую та узагальнюю   матеріал зі згаданої теми і сподіваюсь в найближчі 3-5   (принаймні, -   за 8-10 наступних) років нарешті опублікувати задуману монографію. Хоча окремі аспекті теми я використовую в лекціях по релігієзнавству, в одній чи двох опублікованих статтях торкаюсь цієї проблеми. Я встиг уяснити собі, що функції релігійних лідерів разом   з рядовими пастирями полягають в тому щоб, по-перше, задовольняти релігійні потреби віруючих. Окрім церковників ніхто цих функцій виконати не може. По-друге, пастирі виконують функції ідеологів тої чи іншої конкретної релігії . І про справжній зміст конфесійної ідеології варто судити не по тому, що скаже віруюча бабка, а по тому, що кажуть про релігію її ідеологічні лідері. І, в-третіх, пастирі є керівниками релігійних громад. Микита Сергійович Хрущов спробував було позбавити священників ролі керівників релігійних громад, від імені ЦК компартії та держави видав декілька спеціальних вказівок і рекомендацій з цього питання, але у нього по всім парламентам нічого, прямо-таки – ні крапельки, з цього не вийшло.

    За час вивчення теми я багато про що довідався. Ну, перш за все про те, що в світовій писемності не було і немає узагальнюючих публікацій на тему: «Пастирі і пасомі». І коли мені Спеціалізована Рада Д 26.001.43 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка   запропонувала виступити офіційним опонентом по захисту дисертації: «Постать лідера в християнській традиції», - я аж підскочив від радощів. І не шкодую, що погодився виступити офіційним опонентом з розглядуваної зараз докторської дисертації.

    З розгляду дисертації Ірини Миколаївни Ломачинської видно, що вона, перш ніж приступити безпосередньо до роботи над своєю темою, звернулася спочатку до вивчення та   всебічного і філософського аналізу загального поняття лідерства та близьких чи похідних від   нього понять, як-от: «лідер»,   «герой», «вождь», «геній» тощо. При чому, з цим аналізом вона не розлучається протягом всієї дисертації.

    Просмотров: 1989 | Комментариев: 0