Каталог
Популярное
Автореферат. Евангельские христиане
Національна академія наук України
Інститут філософії імені Г.С. Сковороди
Відділення релігієзнавства
УДК 283 (477)
ЧЕРЕНКОВ Михайло Миколайович
Європейська Реформація та український євангельський протестантизм:
ідентичність віросповідних засад, особливості соціокультурних трансформацій
Спеціальність 09.00.11 – Релігієзнавство
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора філософських наук
КИЇВ – 2009
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Відділенні релігієзнавства
Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України
Науковий консультант: доктор філософських наук, професор
Яроцький Петро Лаврентійович
(Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН
України, провідний науковий співробітник)
Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор
Закович Микола Михайлович
(Національний педагогічний університет
ім. М.П. Драгоманова,
професор кафедри культурології);
доктор філософських наук, професор
Дулуман Євграф Каленикович
(Донецький державний університет
інформатики і штучного інтелекту,
завідувач кафедри релігієзнавства);
доктор філософських наук, професор
Докаш Віталій Іванович
(Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича,
завідувач кафедри соціології).
Захист відбудеться «» травня 2009 р. о 14-й год. на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.161.03 в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАН України за адресою 01001, м. Київ, вул.. Трьохсвятительська, 4.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України за адресою 01001, м. Київ, вул.. Трьохсвятительська, 4.
Автореферат розісланий « » квытня 2009 р.
Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради,
кандидат філософських наук, доцент О.В. Бучма
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Аналітика євангельського протестантизму в сучасному релігієзнавчому дискурсі виходить на новий теоретичний рівень, на якому здійснюється перехід від опису і систематизації фактів до концептуалізації євангельського руху як цілісного релігійно-соціального феномену. Це зумовлено насамперед бурхливим розвитком реформаторських ідей та протестантських громад у країнах Африки, Азії, Латинської Америки, а також позірно міцним союзом євангельської віри, капіталізму та демократії. Наголошуючи на богословських, етичних та соціальних особливостях протестантизму, сучасні дослідники намагаються «прочитати» не лише соціально-економічні, а й політичні риси розвитку протестантських країн та регіонів. Тим часом, якщо в європейських країнах протестантський чинник перебуває під переважаючим впливом секуляризації, то в США, навпаки, він виконує роль охоронця консервативних поглядів та національних духовних традицій; тоді як у країнах Латинської Америки та Африки він тісно зв’язаний з національно-визвольним рухом та пошуком «свого», «особливого», «неєвропеоцентричного» християнства. Так чи інакше протестантизм, як реформаторський та духовний рух, зберігає й навіть посилює свій вплив і в розвинутих країнах, і в країнах «третього світу». Крім того, для «постхристиян» в умовах «кінця історії» феномен Реформації та його сучасні інтерпретації стають бажаним змістом для маніфестів та програм, джерелом динамізму та способом актуалізації духовних цінностей християнства. Зрештою, в наш час ідея й ідеали Реформації знаходять нові прочитання в контексті співдії глобальних трансформацій та національних культур у їх завжди неповторному вираженні. Що ж стосується України, то вона, входячи в простір західноправославної субцивілізації, доволі успішно адаптувала чимало базових досягнень Західнохристиянсько-Новоєвропейського світу. Принаймні рецепція Україною культури Відродження та Реформації значною мірою змінила вектор розвитку її суспільства, заклала підвалини толерантності й плюралізму його релігійно-культурного життя. Воднораз, поряд з історичними церквами, протестантизм став невід’ємною складовою національної історії та релігійної карти України. Проте логіка його інституційного розвитку та її узгодження з національним історико-культурним контекстом і суспільними трансформаціями залишаються малодослідженими.
Український євангельський протестантизм як специфічне відображення європейської Реформації, - і з огляду на структурні характеристики, і на динамічну природу самого феномену в його вітчизняному вияві, - потенційно має широку
Отзыв на диссертацию Черенкова
Шановний голово Спеціалізованої Ради!
Шановні члени Спеціалізованої Ради!
На ваш розсуд та оцінку сьогодні представлена написана богословом на здобуття наукового ступеню доктора філософських наук філософсько- богословська (Ні! Ні. – Не богословсько-філософська, а саме: філософсько-богословська) дисертація на тему: "Європейська Реформація та український євангельський протестантизм: ідентичність віросповідних засад, особливості соціокультурних трансформацій". На мою особисту, суб’єктивну думку, як колишнього кандидата богослов’я, а зараз – доктора філософських наук, в дисертації, мабуть, дещо невистача філософії, а в потрібних місцях невистача богослов’я. Про це я скажу нижче. А зараз, забігаючи наперед, не можу не погодитися з ґрунтовним науковим аналізом цієї дисертації першого офіційного опонента, доктора філософських наук, професора Заковича Миколи Михайловича та його висновком про те, що робота пошукача Черенкова Михайла Миколайовича цілком заслуговує самої високої оцінки, а її автор - присвоєння наукового ступеню доктора філософських наук.
А тепер про загальний зміст та досягнення дисертанта.