Каталог
Популярное
Автореферат. Образец лидера в христианстве
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ЛОМАЧИНСЬКА ІРИНА МИКОЛАЇВНА
23 / 28: 316.46 (043.3)
ПОСТАТЬ ЛІДЕРА В ХРИСТИЯНСЬКІЙ ТРАДИЦІЇ
Спеціальність 09.00.11 – релігієзнавство
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора філософських наук
Київ – 2009
Дисертація є рукописом
Робота виконана на кафедрі релігієзнавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Науковий консультант доктор філософських наук, професор
ГОРБАЧЕНКО Тетяна Григорівна
Київський національний університет
імені Тараса Шевченка,
провідний науковий співробітник
філософського факультету
Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор
ДУЛУМАН Євграф Каленикович
Донецький державний інститут
штучного інтелекту
Міністерства освіти і науки України та
Національної академії наук України,
завідувач кафедри релігієзнавства
доктор філософських наук, професор
КОНОТОП Людмила Григорівна
Київський національний університет
імені Тараса Шевченка
професор кафедри релігієзнавства
доктор філософських наук, доцент
БОГАЧЕВСЬКА Ірина Вікторівна
Український державний університет
фінансів та міжнародної торгівлі,
проректор з науково-методичної роботи та
міжнародних програм
Захист відбудеться 30 вересня 2009 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.43 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою:
01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд.330
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці імені М.О.Максимовича
Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, зал 12
Автореферат розісланий 20 сертпня серпня 2009 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради О.І.Предко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження . В осмисленні сутності суспільно-історичних процесів ґенези людства та майбутніх перспектив його розвитку завжди актуальним залишається питання ролі й місця окремої особистості – лідера, який здатний створити коло однодумців, запропонувати нові ідейні перспективу та очолити маси на шляху їх досягнення.
Спроби осягнення феномену владного впливу однієї особистості на іншу, на групу чи соціальний клас створювали ілюзію прогресивних змін в системі владних відносин, тому кожний виток розвитку цивілізації давав нове осмислення ролі лідерів у суспільному прогресі.
Враховуючи той факт, що на всіх історичних етапах розвитку людства актуальною залишалась проблема побудови ідеальної держави на чолі з досконалим правителем, поняття «лідерство» набуло подальшого поширення в царині політичних наук, де воно, переважно, розглядається як влада або здатність однієї чи кількох осіб, які знаходяться на вершині ієрархічних відносин, примушувати інших членів спільноти до тих чи інших вчинків. Дослідження в галузі політичного лідерства мають значне історичне підґрунтя, починаючи з античності й, практично, до сьогодення. М ислителі різних історичних епох запропонували цілу низку теоретичних схем, типологій та класифікацій лідерів, еліти, лідерства. Таке розмаїття зробило актуальним пошук психологічних чинників, що обумовлюють взаємовідносини керівника і підлеглого, лідера й групи, вождя і натовпу та особливостей їх взаємовпливу, тобто проблема лідерства стає об’єктом досліджень соціально-психологічного спрямування.
У другій половині ХХ ст. із формуванням демократичних принципів розвитку економічних відносин приходить осмислення того факту, що основним ресурсом сфери економіки та управління є людський потенціал, тому на основі теоретичних здобутків у галузі політичного лідерства з’являється широке коло досліджень, об’єктом уваги яких є аналіз найбільш оптимальних стратегій побудови відносин у сфері економічного лідерства. У даному контексті лідерство розглядається як своєрідний управлінський статус, соціальна позиція, пов’язана з прийняттям управлінських рішень.
Як наслідок, найбільш поширеним стає розуміння лідера як найавторитетнішого члена спільноти, особистісний вплив якого дозволяє відігравати суттєву роль у соціальних процесах і ситуаціях, у врегулюванні взаємовідносин у колективі, групі чи суспільстві; це індивід, здатний впливати на інших з метою інтеграції спільної діяльності, спрямованої наОтзыв на диссертацию
Шановні члени Вченої Ради!
Пані та панове!
Колеги і товариші!
Перш ніж говорити про саму дисертацію Ірини Миколаївні, дозволити мені відійти від усталеної процедури і розпочати з самого себе.
В далекому 1964 році я, здобувши наукову ступінь кандидата філософських наук та будучи захопленим науково-пошуковим ентузіазмом, поставив собі на меті приступити до наукового дослідження, щоб найближчим часом опублікувати монографію на тему функціонального співвідношення між, якщо говорити мовою нашого дисертанта, релігійними лідерами і рядовими/простими віруючими релігійних громад. На думку спала і влучна назва монографії – «Пастирі і пасомі», що я записав її в план своїх нагальних наукових робіт. З того першого часу і дотепер я протягом останніх 45 років безперервно збираю і вивчаю, аналізую та узагальнюю матеріал зі згаданої теми і сподіваюсь в найближчі 3-5 (принаймні, - за 8-10 наступних) років нарешті опублікувати задуману монографію. Хоча окремі аспекті теми я використовую в лекціях по релігієзнавству, в одній чи двох опублікованих статтях торкаюсь цієї проблеми. Я встиг уяснити собі, що функції релігійних лідерів разом з рядовими пастирями полягають в тому щоб, по-перше, задовольняти релігійні потреби віруючих. Окрім церковників ніхто цих функцій виконати не може. По-друге, пастирі виконують функції ідеологів тої чи іншої конкретної релігії . І про справжній зміст конфесійної ідеології варто судити не по тому, що скаже віруюча бабка, а по тому, що кажуть про релігію її ідеологічні лідері. І, в-третіх, пастирі є керівниками релігійних громад. Микита Сергійович Хрущов спробував було позбавити священників ролі керівників релігійних громад, від імені ЦК компартії та держави видав декілька спеціальних вказівок і рекомендацій з цього питання, але у нього по всім парламентам нічого, прямо-таки – ні крапельки, з цього не вийшло.
За час вивчення теми я багато про що довідався. Ну, перш за все про те, що в світовій писемності не було і немає узагальнюючих публікацій на тему: «Пастирі і пасомі». І коли мені Спеціалізована Рада Д 26.001.43 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка запропонувала виступити офіційним опонентом по захисту дисертації: «Постать лідера в християнській традиції», - я аж підскочив від радощів. І не шкодую, що погодився виступити офіційним опонентом з розглядуваної зараз докторської дисертації.
З розгляду дисертації Ірини Миколаївни Ломачинської видно, що вона, перш ніж приступити безпосередньо до роботи над своєю темою, звернулася спочатку до вивчення та всебічного і філософського аналізу загального поняття лідерства та близьких чи похідних від нього понять, як-от: «лідер», «герой», «вождь», «геній» тощо. При чому, з цим аналізом вона не розлучається протягом всієї дисертації.
Мелье. Глава XXII
XXII. ТРЕТЬЕ ДОКАЗАТЕЛЬСТВО
Перейдем теперь к мнимым видениям и божественным откровениям, на которых наши христопоклонники тоже пытаются основать и утвердить истинность и несомненность своей религии. Чтобы дать правильное и настоящее представление об этих видениях и божественных откровениях, и считаю самым целесообразным следующее общее утверждение: если бы кто-либо в наше время вздумал похвалиться, что ему были такие видения и божественные откровения, и захотел выехать на этом, то таких людей всех без исключения сочли бы за помешанных, за людей, подверженных галлюцинациям, за полоумных фанатиков. Посмотрим, в чем заключались эти мнимые видения и божественные откровения. Бог, говорится в так называемых священных книгах, о которых шла речь выше, явившись в первый раз Аврааму, сказал ему: Пойди из земли твоей (он находился тогда в Халдее), оставь дом отца твоего и иди в страну, которую я укажу тебе¹. Когда Авраам отправился в путь, бог, говорится в [священной] истории, явился ему во второй раз и сказал ему: всю эту страну, где ты теперь находишься, я отдам твоему потомству; и в благодарность за это милостивое обещание Авраам воздвиг ему жертвенник². Через некоторое время бог снова явился ему в видении ночью³;