Календарь

«    Сентябрь 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930



  Популярное





»

    За иконостасами алтарей

    Дарманський П. Ф.

    За іконостасами вівтарів.

     – К.: Політвидав України, 1989. – 263 с.

    ISBN 5-319-00272-6

     

    У автобіографічній книзі колишнього кандидата богослов’я і священнослужителя розповідається про дитинство, роки навчання у семінарії та духовній академії. Показуються причини, які зумовили його розрив з релігією, зречення духовного сану й перехід на позиції наукового світогляду.

    Для широкого кола читачів.

    ISBN 5-319-00272-6

    Політвидав України, 1989


    СЛОВО ДО ЧИТАЧА


    Часом думаю: якби в нашій країні релігія переслідувалася, можливо, що я, вихований з раннього дитинства в релігійному дусі, ніколи не став би атеїстом. Саме свобода віросповідання, свобода відправ релігійного культу дозволила мені не тільки опанувати весь комплекс богословського вчення, а й критично його осмислити, дійти висновку, що християнство, як і будь-яка інша релігія, з усіма його атрибутами – суто земного походження. Переконавшись у цьому, я втратив віру в бога, інші надприродні сили і вже не міг далі залишатися священнослужителем – порвав з релігією, з церквою.

    Було б помилково думати, що людина, яка вчора вірила в бога, сьогодні вже стала невіруючою. Інтелектуально-психологічний процес руйнування релігійної віри і формування безрелігійних переконань – тривалий і складний. Простежити його послідовність нелегко. Парадоксально, але факт: мої щирі прагнення якнайглибше пізнати й осягнути таємниці християнської релігії зрештою привели мене до атеїзму. Як це трапилось і що саме сприяло руйнуванню мого релігійного світогляду, я й описую в своїй книзі.

    Хотілося б, щоб моя щира розповідь послужила уроком для тих, хто ще вагається і не може зважитись остаточно порвати з хибними релігійними поглядами.

    Просмотров: | Комментариев: 0

    Релігія як форма суспільної свідомості

    Розділ II

    РЕЛІГІЯ – СПЕЦИФІЧНА ФОРМА СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

    (Пропущений розділ з моонографії, що опублікована нижче) 

     

    Релігія – складний соціально-історичний феномен. В цьому одна з причин його численних тлумачень і визначень. Той чи інший дослідник вигідний йому з якихось міркувань аспект релігії видає за весь її феномен. Такі факти властиві немарксистському релігієзнавству. Відсутність же у останнього наукової методології дослідження суспільних явищ не дає можливості його представникам знайти в релігії ту основну ланку, ухопившись за яку, тільки й можна з’ясувати ланцюг явищ, з яких складається релігійний феномен.

     

    Деякі дослідники – не має значення, робиться це свідомо чи ні – прагнуть підмінити науковий розгляд суті релігійного феномена... філологічним аналізом самого слова «релігія». Так, Є. І. Шахтерман писав: «В латинському слові «релігія» приставка «ре» відповідає пере-, роз-, до-, над- тощо, а корінь «ліг» (лік) висловлює зв’язок, з’єднання, підкорення і розділення, збереження і знищення. Слово «релігія» в цілому означає, таким чином, понадзв’язаність, понадпідкореність, фатальний обов’язок людини діяти (чи бездіяти) всупереч власному бажанню, передпризначення, передвизначення людини, його зв’язок з родом, долю і т. п.» [316, 62]. В свій час Вольтер дуже дотепно зауважив: «Після базарів більш за все об’єднує людину релігія. Само це слово означає зв’язок; те, що об’єднує: religat» [85, 110].

     

    Нерідко такий занадто вже «філологічно-семантичний» підхід до релігії спотворює усталене поняття. Досить згадати хоча б повчальні хиби Людвіга Фей є рбаха, який з міркувань історії походження слова пропонував зараховувати до релігії статеві стосунки людей, любов, співчуття тощо. «Слово релігія, – говорить Енгельс, критично викладаючи розвиток думки самого Фейєрбаха, – походить від religare і його первісне значення – зв’язок.

     

    47

     

    Отже, всякий взаємний зв’язок двох людей є релігія. Такі етимологічні фокуси, – так оцінює Енгельс спроби Фей є рбаха, – являють собою останню лазівку ідеалістичної філософії. Словам приписується не те значення, якого вони набули шляхом історичного розвитку їх дійсного вжитку, а те, яке вони повинні були б мати в силу свого походження» [3, 280].

     

    «Етимологічні фокуси» хибні не лише для розкриття суті поняття релігії. Вони виявляються хибними навіть в галузі самої етимології. Адже історія походження слова «релігія» дуже затемнена, саме слово і раніше, і зараз має різні тлумачення. Достеменно відомо лише, що воно латинського походження. Термін «релігія» зустрічається ще у класиків латинської літератури – Цицерона, Лівія, Цезаря – в значенні «страх», «пошана», «совість», «бого-боязливість» тощо [71, 3–4]. Сервій Сульпіцій (II ст. до н. е.) пов’язував слово «релігія» зі словом «релінква-ре», що означає «вшановувати», «благоговіти»; Цицерон говорив, що воно походить від слова «релегере», що означає «виділяти», «обговорювати», «йти назад», «відкладати в сторону». Християнські богослови Ланктанцій, Єроним, Августин виводили слово «релігія» від «релігаре» – «зв’язувати», «релігіо» – від слова «зв’язок». Є й інші тлумачення слова «релігія» [426, 427].

     

    Ні в стародавньому Римі, ні в період Середньовіччя термін «релігія» не набув широкого застосування. Тоді різні релігії не позначали спільним терміном, а застосовували конкретні назви: наприклад, християнство, мусульманство, язичництво, православ’я, католицизм, аріанство, донатизм тощо. Слово «релігія» більше вживалося в книжній мові, до того ж не в строго фіксованому значенні. При перекладі Біблії з старогрецької та староєврейської мов на латинську воно вживалось, наприклад, замість слова «служіння» [Ісход, XII, 26], «благочестя» [Діяння, XXVI, 5; Якова, І, 26] тощо.

     

    Історія слова «релігія» в сучасному розумінні розпочалося у період Відродження. Вивчаючи класичну старовину, діячі культури поступово почали поширювати вживання старовинного слова «релігія» в новому розумінні.

     

    Просмотров: | Комментариев: 0

    Релігія як соціально-історичний феномен


    академія наук української рср


    Інститут Філософії

     

    Є. К. ДУЛУМАН

     

    РЕЛІГІЯ ЯК СОЦІАЛЬНО-ІСТОРИЧНИЙ ФЕНОМЕН




    Видавництво «Наукова Думка»


    КИЇВ– 1974


    2


    Д81


    В роботі чільне місце посідають такі проблеми, як «Наукова методологія пізнання феномена релігії», «Соціальні функції релігії», «Специфічна ознака феномена релігії», «Генезис релігії в суспільній та індивідуальній свідомості», «Канали відтворення релігії», «Тенденції історичної змінності релігії», «Кризи та межі трансформації релігії» та ін. При висвітленні проблем автор аналізує існуючі погляди, ставить дискусійні питання, спиняється на ще не висвітлених в нашій літературі аспектах. Марксистські висновки супроводяться аналізом вітчизняної та іноземної історико-філософської, атеїстичної, соціологічної та богословської літератури.


    Розрахована на фахівців з питань атеїзму, викладачів наукового атеїзму, аспірантів, студентів філософських факультетів, пропагандистів і всіх, хто цікавиться питаннями релігії та атеїзму.

    Просмотров: | Комментариев: 0

    Столкновение цивилизаций

    Самюэль Хантингтон – выдающийся американский политолог, известный своим анализом отношений между военным и гражданским секторами, своими исследованиями переворотов и тезисом, что главные политические актеры в 21 веке будут цивилизации, а не государства. После 11 сентября 2001 года репутация Хантингтона в Америке стала непререкаемой и его концепция полицивилизационного конфликтующего мира стала доктриной внешней политики США.

    Просмотров: | Комментариев: 0

    Язык и религия. Лекции по филологии и истории религий

    alt

     

    Эта книга – о связях языков и древнейших религий мира (ведическая религия, иудаизм, конфуцианство, буддизм, христианство, ислам). Показаны особенности религиозного общения в различных культурах, влияние религии на историю языков, фольклора, литературных и филологических традиций. Читатель узнает о церковных конфликтах, связанных с переводом и толкованием священных книг, о мифопоэтических истоках ранней и современной философии языка.

    Пособие адресовано студентам гуманитарных факультетов вузов и колледжей. Может быть использовано при изучении курсов «История и философия религии», «Введение в общую филологию», «Семиотика», «Основы языкознания», «Философия и история культуры», «Социальная психология».

    Просмотров: | Комментариев: 0