Дулуман Є. К.,

 

 

 

ФІЛОСОФСЬКА   ПРОПЕДЕВТИКА

(Курс лекцій студентам

Київського політехнічного інституту )

« Жизнь подобна игрищам:

некоторые приходят на них соревноваться,

некоторые торговать, а самые счастливые – смотреть .

Т ак и в жизни : некоторые, подобные рабам,

рождаются жадными к славе и наживе,

между тем как философы - к одной   только истине ».

Пифагор

" Образованный народ без метафизики - нечто вроде храма,
в общем-то, разнообразно украшенного, но без святыни".
Г. Гегель

 

Всякоє нинє отложім

 житєйскоє попєчєніє.

(З Літургії Іоанна Златоуста)

 

 

     ЗМІСТ:

1. ВСТУП .. 2

1.1. Поняття про філософську пропедевтику. 2

1.2. Виникнення світу та походження людини . 2

1.3. Становлення та специфіка людини . 5

2. МОРАЛЬ . 7

2.1.Фактори, що сприяли виходу з тваринного світу і становленню Людини . 7

2.2. Логіка процесу формування моралі 9

а) В суспільно-історичному плані: 9

б) В психологічному плані індивида/особи: 9

2.3. Мораль – найбільш суттєва ознака Людини . 10

2.4. Закони і кодекси моралі 11

А. Закони Ману . 11

Б.Законы (Кодекс) Вавилонского царя Хаммурапи (1792-1750 до н.е.) . 11

В. Тора – основа біблійної моралі іудаїзму . 15

Г. Десять заповедей Моисея . 15

Д. Десять заповедей Закона Божия . 18

Е. Нагорная проповедь Христа как сердцевина христианской морали . 20

2.6.   Моральний кодекс Ісламу: 28

2.6.   Кодекс морали в буддизме. 29

2.7. Моральний кодекс будівника комунізму . 30

2.7. Тезизы преподавателя о смысле и бессмыслице жизни: 30

 

 

 

             

 

 

1. ВСТУП

1.1. Поняття про філософську пропедевтику.

Філософ пропедевтика (від грецького слова propedeo - випереджую, підготовляю) - це попередній цикл лекцій, що знайомлять студентів (читачів) з особливостями філософії як навчальної дисципліни; готує їх до творчого засвоєння ними філософського курсу і до самостійного вивчення філософії. Задача філософської пропедевтики - підготувати студентів (слухачів, читачів) до переходу від рівня їхнього повсякденного світогляду до рівня світогляду теоретичного, від світогляду стихійного - до світогляду усвідомленого, від світогляду, що утримується на вірі, - до світогляду доказового, що спирається на розум.

1.2. Виникнення світу та походження людини

Знайомство з Філософською пропедевтикою розпочнемо з найбільш давнього минулого часу: а) з виникнення Всесвіту і б) з появи в цьому світі Людини.

Згідно сучасних наукових космологічних теорій/гіпотез Всесвіт, в якому ми живемо, виник 18 -20 мільярдів років тому назад внаслідок так званого Великого Вибуху ( Big Bang ). Розмір нашого Всесвіту, якого називають ще – Метагалактика, у вигляді величезної кулі простяглася на 20 мільярдів світлових років в своєму поперечнику.

Перед вибухом Всесвіт перебував в стані сингулярності, вся матерія якого була зосереджена в точці величиною кванта Планка і температурою в десятки мільярдів градусів. Після Великого Вибуху з сингулярної точки (за словами сучасного великого вченого фізика і математика Стівена Хавкінга – Stiven Hawking ), або з «Першоатома Отця» (за словами голови папської Академії наук абата Леметра) матерія почала розлітатися у вигляді кварків – фотонів – електронів – нейтрино – мезонів – гіперонів и нарешті так званих уречевлених елементарних частинок: електронів, протонів і нейтронів, що увійшли до складу хімічних атомів та молекул. Утворюються величезні газоподібні згустки матерії, які продовжують розлітатися, охолоджуватися и скупчуватися в галактики, а в межах кожної галактики в скупчення зірок, навколо деяких з них утворюються планети. Таким чином 5-6 мільярдів років тому назад утворилося наше Сонце, а навколо нього 4-3,5 мільярдів років тому назад начала обертатися наша Земля   в сім’ї інших планет Сонячної системи.

Десь 3 – 3,5 мільярді років тому на Землі з’являються перші ознаки життя, що потім привело до появи найдавніших живих організмів у вигляді синьо-зелених водоростей. Розпочалася еволюція живого світу.   Генеалогія походження людини можна розпочинати аж з самих синьо-зелених водоростей. Вченими еволюціоністами така наукова праця здійснена. Ми візьмемо найближчий до нас час та появи найближчих до нас еволюційних попередників, ну хоча би з спільних нам і сучасним людиноподібних мавпам (шимпанзе, горіли, орангутанги і гібони) – парапітеки   що жили і вимерли десь 5-8 мільйоні років тому назад. Наступний еволюційний шлях до людини можна зобразити такою схемою:

 

Парапітекам наслідували Дріопітеки і Пропліопітеки, що появилися   4-5 мільйонів років тому назад. Пропліопітеки стали предками безпосередньо сучасних гібонів та орангутангів. Дріопітеки («дріо» - давні, «пітекос» - мавпи) дали початок таким видам мавпоподібних як   шимпанзе, горіла і австралопітек. Австралопітеки (« austpalopithecus » - мавпа південна), що жили протягом 3 – 2 мільйонів років тому назад, є найближчими в тваринному світі попередніми родичами людини. Вони дали початок найдавнішому виду   гомінід (від слова « Homo » - гомо, людина). Про рівень розумового розвитку
гомінід можна судити по формі та об’єму їх мозку (див. схема 2).

03. Схема еволюційного походження людини

Сучасні людиноподібні мавпи

Дріопитек   (5 млн. Років)

Синантроп 0,5 млн. р.

Австралопітек 1,5 млн. років

Неандерталець 100 тис років

Кроманьйонець 40 тис. років

Л ю д и н а с у ч а с н а

 

Походження людини від австралопітека до сучасного типу людини в часовому вимірі можна зобразити такою схемою 3.

 

 

 

 

 

1.3. Становлення та специфіка людини

Детально про людину як предмет філософського бачення ми будемо говорити на 2-курсі при вивченні теми «Філософська антропологія». А зараз лише зазначимо, що специфіка та сутність людини краще всього проглядається на тлі (на фоні) тваринного.

Біологічний вид Homo sapiens, як один з видів тварини, остаточно сформувався приблизно 40 тисяч років тому назад. За біологічними ознаками той Гомо Сапієнс був таким ж, як і Людина сучасна, тобто – ми з вами. Проте, 40 тисяч років тому назад Гомо сапієнс, на відміну від нас, був твариною в повному розумінні цього слова.   Тому   т ой Гомо Сапієнс біологічно був лише підготовлений до того, що стати Людиною в сучасному розумінні цього слова.. На мою думку на процес становлення людиною Гомо сапієнс у знадобилося понад 10 тисяч років.   …Лише через десять тисяч років 40-тисячної давнини Гомо Сапієнс виділився і вийшов з тваринного світу, ставши Людиною.

 

На фоне животного мира и в отличие ото всех животных человек видится нами как существо, которому присущи следующие три отличительных признака: Сознание и Самосознание (1), Общественная жизнь (2)   и Труд (3). Графично специфику человека можно изобразить таким образом:

 

 

 

 

 

Общественная                                                                                                  Сознание

    жизнь

 

Ч   Е   Л   О   В   Е   К

 

 

 

 

 

 

Т Р У Д

 

(Биологический вид -

H o m o     S a p i e n s)

 

 

 

А. Производя классификацию животного мира, первый президент Шведской академии наук Карл Линней (1707-1778), включив Человека в состав животного мира, отнёс его, на ряду с человекообразными обезьянами, к роду   гоминидов,   поставил его на самом верху иерархической лекции и назвал Homo sapiens. Человек - единственное в мире существо, животное, которому присуще сознание . Последнее существует благодаря членораздельной речи. Речь же    проявляет себя в "движении слов". В словах происходит осознание человеком самого себя и окружающей действительности. Слова становятся первичными ячейками и носителями духовной жизни человека. Материализация слов в виде звуков (естественная речь) или изображений, знаков (искусственная речь) разрешает людям обмениваться   между собой содержанием своей внутренней жизни.

 

Б. В структуре специфики человека неотъемлемое место принадлежит Труду . Английский классик политической экономии Адам Смит (1723-1790), ученик Давида Юма и предшественник Карла Маркса в вопросах политической экономии, определял человека, как "A toolmaker animal" - животное, изготовляющее орудия труда; а шире - животное трудящееся.

В специфике человека труд имеет определяющее значение. Благодаря эволюции человек выделился, вышел, из животного мира; а благодаря труду он выделился, вышел, из природы!   В соответствии со своим пониманием и возможностями человек своим трудом воздействует на природу и приспосабливает природу к себе, преобразует природу - и таким образом живёт уже не в природе, а во " второй природе". Эту, вторую, природу человек создаёт себе своим трудом и по-человечески живёт именно во второй - а не в первой, из которой вышел, - природе, которая создана трудом человека. Создавая вторую природу, человек создаёт себе новую среду обитания, новые - не существующие в первой природе! - условия жизни.   Жизнь человека   по всем параметрам с течением времени всё больше и больше становится зависимой именно от второй природы. Таким образом, создавая себе своим трудом вторую природу, от которой потом зависит,   человек становится творцом самого себя. Марксизм справедливо придаёт труду наибольшее значение   в определении специфики человека. Энгельс даже с очевидным преувеличением   говорил, что именно труд способствовал эволюционному становлению биологической природы человека, что приводит к неверному заключению о существовании труда в животном мире. А это - неверно.

Могут сказать, что трудится и животное: строит гнездо, плетёт сеть, перекрывает запрудой речку и так далее. Но всё это - не труд. Мы не будем сейчас развивать   дискуссии вокруг признаков труда. Всё это вы будете изучать или уже изучили в курсе Политической экономии. Но сделаем временную уступку. Если всё перечисленное нами - это труд животных, то этот "труд" жестоко закодирован. Он производится по неотвратимым законам физики, химии, биологии, физиологии, генетики. Паук, к примеру, может плести паутину и плести только так, а не по-другому. Если, к примеру,   пауку дать попробовать крови больного человека (в крови некоторых больных есть дополнительные химические элементы), то он с необходимостью изменит рисунок своей сети. По изменениям сети паука можно наиболее точно диагностировать некоторые, главным образом - психические, заболевания. Следовательно, в этом случае "труд"   паука обусловлен химическим составом его пищи. Таким же образом закодирован "труд" муравья, пчелы, бобра, ласточки.

А человек в своём труде - свободен. Он