Календарь

«    Сентябрь 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930



  Популярное





» » Автореферат дисертації з ісламу.

    Автореферат дисертації з ісламу.

    24-09-2009 06:28 - duluman - Религия | Просмотров:

    КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

    ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

     

     

                             

     

                                                       

     

     

     

    ЛУБСЬКА МАРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

     

     

    УДК 165.612:297:348.97 (043.3)      

     

     

    МУСУЛЬМАНСЬКЕ ПРАВО

    ЯК ФІЛОСОФСЬКО-РЕЛІГІЄЗНАВЧИЙ ФЕНОМЕН

     

    С пеціальність 09.00.11 – релігієзнавство

     

     

     

                                                               АВТОРЕФЕРАТ

    дисертації на здобуття наукового ступеня

    доктора   філософських наук

     

     

     

    (( Назву слід було написати точніше. М ожливо: «М. П. як об’єкт філософсько-релігієзнавчого аналізу» А можливо – назва вірна.

    М. п. одноразово є    феноменом релігійним   і правовим, йому слід піддати і релігієзнавчому і філософському аналізу/дослідженню\/))

                                            

     

     

     

     

     

     

     

                                                                    Київ – 2008

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    Дисертація є рукописом.

     

    Робота виконана на кафедрі релігієзнавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

     

    Науковий консультант:    доктор філософських наук, професор

                                               БОНДАРЕНКО Віктор Дмитрович  

                                               Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова,

                                               завідувач кафедри культурології

     

    Офіційні опоненти:          доктор філософських наук, профессор

                                              ДУЛУМАН Євграф Каленикович

    Донецький державний інститут штучного інтелекту Міністерства

     освіти і науки України та Національної академії наук України,

                                              завідувач кафедри релігієзнавства

     

                                               доктор філософських наук, профессор

                                               КРАЛЮК Петро Михайлович,                                           

                                              Національний університет „Острозька академія”,

                                              проректор

     

                                               доктор філософських наук, професор

                                               САУХ Петро Юрійович

                                               Житомирський національний педагогічний

                                               університет ім. І.Франка, ректор

     

     

    Захист відбудеться 27 березня 200 8 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.43 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 330.

     

    З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці імені М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: : 01033, м.Київ, вул. Володимирська, 58, зал 12.

     

    Автореферат розісланий____   лютого 200 8 р.

     

     

     

         Учений секретар                                                          

    спеціалізованої вченої ради                                                   Г.Ю. Смирнова

     

     

     

     

     

     

     

    ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

    Актуальність теми дослідження. Іслам – одна з найбільших світових релігій, кількість сповідуючих яку ( якої, якого)) на сьогодні перевищує мільярд ( віруючих)). Це релігія, що має значний потенціал для свого поширення. Адже протягом ХХ – початку ХХІ ст. іслам впливав і впливає на духовні, політичні, економічні, міжнародні й культурні процеси, в тому числі й правові. Ісламський світ стає важливим політичним й економічним фактором для сучасної цивілізації. Для України характерною є наявність великої мусульманської громади, що динамічно розвивається. З початку 90-х рр. ХХ ст. кількість мусульман в країні постійно зростає за рахунок навернення до ісламу представників народів, які його традиційно сповідували, в зв’язку з тенденцією навернення до ісламу нових мусульман із числа етнічних українців і росіян, а також внаслідок демографічних та міграційних процесів, повернення на історичну батьківщину кримських татар.

    Мусульманська правова культура стає все більш актуальною для сучасної України, що можна пояснити, з одного боку, природою ісламу, а з іншого – особливостями його теперішнього стану в нашій країні. Адже внутрішня логіка ісламу як універсальної системи, що охоплює як релігійне, так і світське життя, як одну зі складових пробудження ісламу передбачає звернення до шаріату, суворе дотримання якого є для мусульман безпомилковим критерієм глибокої релігійної віри. З іншого боку, крім, власне, релігійного відродження, у житті мусульман потребують вирішення і мирські проблеми соціально-економічного, політичного, національно-культурного характеру.

    В умовах розбудови державності   України виникає низка проблем, що мають суто специфічний характер. Економічний розвиток держави потребує розширення її економічних зв‘язків з країнами Сходу, зокрема Близького , а це , переваж но, держави, в яких домінуючою є світова релігія – іслам.   Це потребує знання правових систем цих країн, оскільки вони мають специфічний характер, який проявляється в тому, що ці сучасні системи будуються на основі мусульманського права. Голо вною особливістю мусульманського права є те, що воно випливає з релігійних законів ісламу. Звідси й інша його особливість необхідність для мусульман, у якій би країні вони не жили, керуватись , послуговуватись мусульманським правом.

    Мусульманське право мало глибокий вплив на історію розвитку держав та права цілої низки країн Сходу. Обсяг його дії й дотепер залишається досить широким, що пояснюється тісними зв‘язками мусульманського права з ісламом як релігійною системою, що й у наш час формує моральні цінності та світогляд найширших прошарків населення в цих країнах. З усіх світових релігій іслам найбільш близько пов‘язаний з державою та правом. Єднальною ланкою тут виступа є мусульманське право як ісламська правова ідеологія. Підкреслюючи державний характер ісламу, мусульманське право завжди сприймалося не тільки як система норм, але і як досконала політико-правова доктрина. Ісламські країни відрізняються одна від одної як соціально-економічними й політичними рисами, так і за обсягом та спрямованістю впливу ісламу в цілому та мусульманського права , зокрема, на їх державно-правовий розвиток. Роль, яка в наш час надається мусульманському праву в правовому полі , у політиці та ідеології країн Сходу, свідчить , що вон о має дос ить широкі дієві можливості в новій історичній ситуації.

     Важливе значення мусульманського права   вимагає дослідження його специфічних рис, як самостійного філософсько-релігієзнавчого феномену, що,   у свою чергу, зумовлює вивчення його теоретичних положень та їх модифікації в історичному русі, вияву особливостей його структури та впливу на сучасний релігійно-правовий процес. Адже релігія й право мають відносну самостійність щодо суспільного буття, яка полягає в тому, що кожна із цих систем розвивається за своїми власними законами, які діють у межах загальної й конкретної залежності від життя соціуму. Відносна самостійність релігії більша, ніж у права, тому що вона є значно віддаленою від економіки, займаючи разом із філософією найвищі “щабелі” суспільного буття.

    Право і релігія мають також відносну самостійність щодо базису, в силу чого чинять на нього зворотній вплив. Характер   й інтенсивність цього впливу неоднакові у різних традиційних суспільствах і залежать від ролі, яку відіграє в соціальному житті правова і релігійна надбудови на тому чи іншому етапі історичного розвитку. Адже право безпосередньо впливає на умови й процес виробництва, розподіл й обмін матеріальними благами, закріплює своїми нормами економічні відносини певних суспільних формацій. Юридичні норми не лише закріплюють суспільні відносини, що склалися, але й можуть активно впливати на їх розвиток, сприяти перетворенню старих, появі нових відносин, надаючи останнім загальнообов'язкового характеру. Право може й негативно впливати на розвиток економіки. В умовах, коли суспільний лад відживає себе, юридичні норми, що захищають старі економічні відносини, гальмують розвиток виробничих сил. Після зміни суспільної формації правові норми неминуче замінюються новими. Зворотній вплив права на виробничі відносини, що існують незалежно від волі й свідомості людей, здійснюється за допомогою регулювання правовими нормами поведінки учасників суспільного виробництва. Щодо зворотного впливу релігії на економічн і основи суспільства , то він є менш явним.

     Як право, так і релігія не у рівній мірі відчувають на собі вплив політики, яка найбільш безпосередньо й глибоко відображає економічні відносини, і є концентрованим виразом економіки. Із всіх надбудованих підсистем політика найтісніше пов'язана з правом. Право виникає на основі правовідносин, захищає уклад певної системи виробництва і соціальних відносин, політичну організацію суспільства. У сучасних державах політичні вимоги є , по суті , правовими вимогами.  Політика також надає релігії певного політичного забарвлення, при цьому іноді допомагаючи певним соціальним групам використовувати релігію для захисту своїх інтересів.

    Актуальним є філософсько-релігієзнавчий аспект мусульманської правової системи, яка виникла й сформувалась в VII - X ст. в Арабському халіфаті, а з часом набула світового значення. Процес розвитку мусульманського права був пов’язаний з еволюцією арабської держави від невеликих патріархально-релігійних громад до великої Османської імперії. Мусульманське право від самого початку стало важливою складовою ісламської релігії. Після занепаду Арабського халіфату воно не лише не втратило свого значення, але й набуло “другого життя” (подібно до римського права у середньовічній Європі) та стало діючим правом у цілому ряді країн Азії та Африки. Мусульманське право увібрало в себе багато елементів попередніх правових культур Сходу, власне, тих правових звичаїв і традицій, що діяли у доісламській   Аравії та на територіях, де поширився іслам. Безперечно, в сі ці фактори вплинули на становлення мусульманського права, символізуючи тим самим зв’язок східної й західної цивілізацій.

    Означене вище потребує комплексного розгляду мусульманського права як філософсько- релігієзнавчого феномен у.

    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась в межах комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми сталого державного розвитку України”, науково-дослідної роботи № 06БФ041-01   філософського факультету   “Філософія і політологія у структурі сучасного соціогуманітарного знання”, науково-дослідницької тематики кафедри релігієзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    Мета і завдання дослідження . Метою дисертаційної роботи є виявлення сутнісної специфіки мусульманського права як філософсько-релігієзнавчого феномена. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

    -    виявити співвідношення та взаємозв’язок понять “шаріат”, “фікх” і “мусульманське право”;       

    -    розкрити особливості застосування священних і віроповчальних текстів ісламу як головних джерел мусульманського права;

    -    встановити взаємозв’язки ісламського теоретичного богослів’я та мусульманського права;

    -    проаналізувати філософський і містичний підходи до розгляду шаріату та фікху;

    -    здійснити аналіз методів вирішення духовно-правових питань у ранніх ісламських релігійно-правових школах;

    -    дослідити зміст діяльності релігійно-правових шкіл (мазхабів) сунітського та шиїтського спрямування щодо джерел мусульманського права та методів вирішення духовно-правових питань;

    -    проаналізувати твір Маліка ібн Анаса “ Муватта” як визначний документ ранньої мусульманської релігійно-правової думки;

    -    дослідити філософсько-релігієзнавчу сутність мусульманського права в умовах сучасного цивілізаційного процесу.

    Об’єкт ом дослідження є феномен мусульманськ ого права .

    Предмет ом дослідження є філософсько-релігієзнавча сутність мусульманського права як системного утворення з його специфічними рисами та їх проявом у соціокультурному просторі.  

    Методи дослідження. Принципове значення у концептуальному плані для розробки теми дослідження мають праці провідних українських філософів В.Андрущенка, Т.Аболіної, Л.Губерського, Л.Дротянко, І.Добронравової, А.Конверського, М.Михальченка, І.Надольного, М.Обушного, І.Огородника, В.Пазенка, В. Панченко, М.Поповича, В.Цвиха, В.Чуйка, І.Хоменко, В.Ярошовця та ін., а методологічну основу дослідження склали праці сучасних філософів-релігієзнавців: В.Бондаренка, І.Богачевської, Л.Виговського, А.Герасимчука, А.Глушака, В.Докаша, Є.Дулумана,   В.Єленського, М.Заковича, Г. Лозко, М.Кирюшка, А.Колодного, Л.Кондратика, Л.Конотоп, П.Кралюка, В.Лубського, О.Марченка, І.Мозгового, М.Онищенка, О.Предко, М.Рибачука , О.Сагана, П.Сауха, М.Стадніка, О.Уткіна, Є.Харьковщенка, Л.Филипович, А.Чернія, О.Шуби, П.Яроцького та ін.,   звернення до яких сприяло здійсненню філософсько-релігієзнавчого аналізу змісту мусульманського права.

    У дисертації автор використовує сукупність дослідницьких методів, що застосовуються у гуманітарних та соціальних науках, серед яких: порівняльно-історичний (при дослідженні релігійно-філософської та релігійно-правової думки в ісламі на різних його етапах); структурно-функціональний (при аналізі релігійно-правових шкіл сунітського та шиїтського спрямування), семантичний, генетичний, а також аналіз і синтез, моделювання, прогнозування. Аналізуючи основні етапи становлення мусульманського права та його зміст, автор дотримується загальноприйнятих   у вітчизняних філософії та релігієзнавстві принципів об’єктивності, світоглядного плюралізму, позаконфесійності, толерантності.

    Оскільки дослідження містить у собі аналіз та інтерпретацію певних релігійних, правових та релігійно-філософських текстів, автор спирається на загальні принципи філософської герменевтики як універсальної методології гуманітарного знання, а саме: історичність інтерпретації, неперервність традиції та невичерпність автентичного складу тексту (при розкритті джерел мусульманського права, філософсько-релігійних та релігійно-правових текстів різних мазхабів). Розгляд мусульманського права як філософсько-релігієзнавчого феномену потребував застосування системного підходу. Значну роль у дослідженні теорії мусульманського права відіграв міждисциплінарний підхід. Окрім цього, також застосовувався цивілізаційний підхід при розгляді процесів, що відбуваються у сучасному мусульманському праві.

    У своїй сукупності методи, що використані автором в процесі дослідження, набули характеру взаємного доповнення, особливого поєднання з іншими пізнавальними принципами, прийомами, процедурами, що дало можливість релігієзнавчо-філософському дослідженню відобразити такий складний феномен як мусульманське право.

    Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснений цілісний аналіз мусульманського права як філософсько-релігієзнавчого феномену, що дало можливість визначити й розглянути його як систему, що виступає як цілісна структура з внутрішньо узгодженими, взаємопов’язаними, соціально-однорідними релігійно-правовими та моральними засобами, за допомогою яких здійснюється регулятивний, організуючий і стабілізуючий впливи на соціальні відносини й поведінку людей шляхом ісламізації правової практики. У роботі сформульовані окремі положення, осмислення яких набуває чинності новизни і виноситься на захист:

    ·        аналіз співвідношення і взаємозв’язку понять “шаріат”, “фікх” і “мусульманське право” дозволив встановити, що шаріат являє собою сукупність закріплених Кораном і сунною приписів, які визначають релігійну переконаність мусульман, виступаючи регулятивним джерелом їх поведінки, а фікх   є ісламською доктриною щодо правил поведінки мусульман і виступає у вигляді сукупності релігійно-правових норм (юриспруденції), виведених на основі шаріату щодо конкретних ситуацій, безпосереднє тлумачення яких в останньому відсутнє. Мусульманське право є узагальнюючим терміном, оскільки включає широкий комплекс ісламських норм, притаманних як шаріату, так і фікху. Шаріат є раз і назавжди встановленим і незмінним, а фікх і мусульманське право можуть змінюватися відповідно до обставин застосування. Отже, ці терміни є спільними щодо джерел і відмінними щодо механізмів формування та форм прояву, тому не є синонімами;

    ·        виявлено, що священними і віроповчальними текстами у мусульманському праві виступають Коран і сунна, які є головними джерелами права, і відображають процес утвердження монотеїзму, нових етико-культурних, соціальних інститутів, в тому числі й правових. Вони містять у собі норми, що регулюють взаємовідносини Бога й людей ( ібадат) і мирські взаємовідносини ( муамалат), хоча серед них переважають загальні положення, які мають характер релігійно-моральних орієнтирів, що розширюють простір для їх тлумачення ісламськими правознавцями ( факіхами). Конкретні правові приписи, що містяться у Корані та сунні, часто виникали у відповідь на вирішення конкретних питань і конфліктів, як засіб оцінки окремих фактів, і тому часто мають казуальний характер;

    ·        доведено, що мусульманське богослів’я, яке зародилось наприкінці VII - VIII ст., безпосередньо впливало на мусульманське право, оскільки людські вчинки та дії розглядались не лише у головних джерелах мусульманського права – Корані й сунні, –   але й були предметом для розгляду різними догматичними школами. Тр а диціоналісти відмовлялись від остаточного вирішення проблеми, виходячи з текстів Корану і сунни, а деякі (наприклад , мутазіліти) допускали можливість людини вирішувати самостійно . Пізніші концепції намагались примирити кінцеву залежність будь-якого вчинку людини від волі Аллаха з конкретними діями людини у здійсненні його через розуміння залежної чи примусової свободи людських дій;

    ·        а рабо-мусульманська філософія, що виникла приблизно через сто років після появи ісламу, характеризується власним способом утворення проблемного поля й раціональними критеріями оцінки припустимості постановки завдань в його межах і правильності їх вирішення. На цій основі формувався блок проблематики, що послужив предметом дискусій, одним із напрямів якого було вчення про людину, яка має здатність до дії і пізнання, її ставлення до світу і першопочатку. Саме це є спільним для мусульманської філософії й мусульманського права, де об єктом є людина, а предметом – її дії. Спільним джерелом арабо-мусульманської філософії й мусульманського права виступає Коран, який містить релігійно-філософські світоглядні положення, а також релігійно-правові норми ісламу;

    ·        з’ясовано на основі розгляду філософсько-раціоналізованих і містичних підходів щодо фікху і шаріату, що виникнення а

    ·         

    ·        рабо-ісламської філософії як раціоналістичного спрямування думки, було зумовлене ідейними рухами у богослів’ї та фікху, а також пов’язане з постановкою питань щодо відповідальності людини за свої вчинки, свободи її волі, передвизначеності й детермінованості усього того, що відбувається, питань щодо втручання Бога у мирські справи і, як підсумок всього цього – сотвореність, а тому і підсудність людини Писання;  

    ·        вмотивовано взаємозв’язок релігійно-правової та релігійно-філософської думки у ранньому ісламі, що дало можливість виокремити категорії “намір-вчинок”, “провина”, “гріх”. У результаті встановлено, що з точки зору відповідальності за реально здійснений з певним наміром вчинок, в ісламі можна виокремити дві системи оцінок: релігійно-правову й моральну, які часто співпадають між собою, однак остання є дещо ширшою, оскільки дозволяє також оцінити ті вчинки, що є “нейтральними” ( мубах) з точки зору мусульманського права. Поняття “провина”, “гріх” як в ісламській теології, так і праві, пов’язані з порушенням або невиконанням обов’язкового, а не з причетністю до зла як такого. Цьому сприяє відсутність в ісламському теоретичному богослов’ї будь-якого згадування про первородний гріх й, відповідно, невизнання гріховності людини від народження;



    Другие новости по теме:

  • Відгук на дисертацію про іслам
  • Автореферат. Образец лидера в христианстве
  • Автореферат. Евангельские христиане
  • Автореферат дисертації про Диявола
  • Відгук на дисертацію про Диявола


    • Комментарии (0):

          Оставить комментарий:

        • Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
          • Ваше Имя:

          • Ваш E-Mail: