Евграф Дулуман

Украинский Богословский портал

Группа отборных украинских богословов христианского вероисповедания в составе:

• Юрий ЧОРНОМОРЕЦ, канд. филос. наук, шеф-редактор, uatheology@gmail.com
• Тарас АНТОШЕВСЬКИЙ, историк, директор РИСУ, администратор "Богословского порталу" ukr@risu.org.ua
• Анатолий БАБИНСКИЙ, магистр богословия
• Андрей БАУМЕЙСТЕР, канд. филос. наук
• Денис КОНДЮК, магистр богословия
• Тарас ТИМО, магистр богословия и патристики
• Александр ФИЛОНЕНКО, канд. филос. наук , доцент
• Михаил ЧЕРЕНКОВ, д-р филос. наук
•  Редакционная коллегия (на стадии формувания)

выступила с инициативой создания в сети Интернета Богословского портала. В разосланом по разным известным им адресам они о задачах предполагаемого портала пишут:

Актуальність Богословського порталу

В Україні друкуються богословські книжки та журнали, захищаються дисертації та магістерські роботи, відбуваються богословські дискусії на форумах, конференціях і семінарах. Але формування сучасного академічного богословського дискурсу в Україні є незавершеним.

Попри те акредитація Вищою атестаційною комісією спеціальності «богослов’я» вимагає від богословів України розвитку цілісного академічного дискурсу, для якого були б характерні такі суттєві властивості:

• академічність, розвиток теології як науки;
• відкритість до діалогу, розвиток теології як творчості християн, здатних до відповідальних дискусій;
• толерантна презентація богословських інтерпретацій вчення християнських Церков без намагання богословів виступати від імені Церков або замість Церков;
• систематичність, тобто осмислення теологічних проблем в їх дійсній глибині, без намагань підмінити теологію як науку поверхневими оглядами проблематики;
• спрямованість на практичне життя християн в Україні та світі у часи постмодерну, знайдення християнських богословських відповідей на виклик цієї доби.

Існування цілісного і сучасного богословського дискурсу в Україні можливе перш за все завдяки зацікавленості самих богословів. Такий дискурс – це своєрідне громадянське суспільство академічних богословів, плід їхньої активності, їхній дарунок власним Церквам та Україні.

Україна — країна з давньою християнською традицією, а християнство може відігравати особливу роль для всього українського суспільства, знову і знову стаючи «закваскою» для всієї культури. Сьогодні християнська культура не може формуватися лише народними звичаями і традиціями. Для існування та розвитку християнської культури сьогодні необхідні і катехизація, і проповідь соціального вчення Церков, і систематична робота церковних ЗМІ. Але для існування християнської культури в сучасному світі також необхідні і присутність теології в університеті, і участь богослов'я в інтелектуальному суспільному дискурсі.

Українським Церквам важливо вже сьогодні бачити плоди богословської активності своїх вірних. Досягнення окремих богословів та інституцій необхідно актуалізувати, вони повинні стати загальним надбанням богословської думки України. Надбанням усвідомленим та оціненим.

Богословський портал і є найбільш ефективним способом актуалізації наявних досягнень богословів України. Публікація статей і книжок на Богословському порталі дозволяє розширити аудиторію читачів української богословської літератури в десятки і сотні разів. Богословський портал також може стати ефективним засобом пропаганди богословської книжки, засобом розкриття справжнього значення кожної з праць, що виходять друком в Україні.

Богословський портал може зіграти і вирішальну роль для майбутнього української богословської думки. Традиційно розвиток богослов'я зумовлювався потребами катехизації, полеміки, академічного викладання. Свідченням досягнення богословською культурою зрілості в тій чи іншій країні ставали багатотомні енциклопедії. Сьогодні є можливість для нової форми свідчення про зрілість богословської культури країн та Церков.

Богословські портали — це сучасний засіб демонстрації реального рівня розвитку академічної теології, досягнутого в певний історичний момент. Як і написання енциклопедій, робота над Богословським порталом мобілізує богословів, спрямовує їх зусилля на позитивні цілі, дозволяє Церквам і суспільству ясно бачити користь від богословської думки.

Існування та підтримка Богословського порталу може стати дієвим стимулом для якісно нового етапу розвитку богослов’я в Україні. Богословський портал може бути і засобом організації соціального замовлення на богословську думку, і показником її розвитку, і фундаментом для її все більших досягнень. Богословський портал як нова форма інституалізації богослов’я повинен бути справді академічним, відкритим до діалогу, відповідальним перед країною та Церквами.

Сьогодні навколо проекту Богословського порталу об’єдналися католики, православні, греко-католики, протестанти. Сама можливість розвитку в Україні академічного Богословського порталу таким колективом свідчить про позитивну атмосферу відкритості та діалогу, що приходить на зміну відчуженості та протистоянням. Існування такої співпраці є найкращим свідченням — в разі успіху Богословського порталу — можливості існування в Україні богослов’я як визнаної державою академічної спеціальності.

Мета і завдання Богословського порталу

Мета Богословського порталу – сприяння становленню повноцінного академічного богословського дискурсу в Україні, стимулювання його розвитку та в подальшому — досягнення українською богословською думкою зрілості та лідерських позицій в світовій теологічній думці.

Досягнення заявленої мети можливе шляхом виконання Богословським порталом таких завдань:

• сприяння академічній богословській освіті, її існуванню та розвитку;
• допомога справі християнського виховання особистості, її духовного розвитку;
• сприяння науковій діяльності богословських академічних інституцій, богословських спільнот, українських богословів;
• допомога становленню богослов’я як академічної дисципліни, присутність якої в університетах можлива і необхідна;
• сприяння постійному якісному зростанню рівня богословсько-наукових досліджень в Україні;
• стимулювання конструктивного розвитку богословських дискусій в Україні;
• сприяння формуванню позитивного обличчя української богословської думки сьогодення, минулого і майбутнього;
• допомога в засвоєнні українською богословською думкою найкращих досягнень різних християнських традицій;
• сприяння інкультурації в Україні богословського та соціального вчення Церков;
• допомога формуванню та розвитку сучасної християнської культури як основи для українського громадського життя;
• сприяння відкритості та співробітництву між богословами і Церквами;
• формування умов для плідного діалогу богослов’я та філософії, богослов’я та гуманітаристики, богослов’я та природничих наук;
• сприяння академічним, видавничим, просвітницьким, громадським проектам та ініціативам Церков.

Теоретичне і практичне значення Богословського порталу

Богословський портал об’єктивно необхідний теологам України як ефективний засіб організації богословського дискурсу та співпраці богословів, богословських товариств, богословських факультетів і науково-дослідницьких центрів.

Богословський портал об’єктивно необхідний суспільству як інститут, що робить незаперечним фактом існування в Україні власної високо розвинутої богословської традиції, завдяки якій можливе становлення богослов'я як визнаної ВАКом спеціальності.

Богословський Портал об’єктивно необхідний Церквам як новий і високоефективний засіб творення сучасної християнської культури в Україні.

Богословський портал об’єктивно необхідний світові, бо завдяки ньому, можливо, виникне те в християнській теології, що стане «новим словом» як для Заходу, так і для Сходу.

Я, с 1953 года кандидат богословия Русской православной церкви Московской патриархии, с 1964 года кандитат философских наук и доцент, с 1975 года доктор философйских наук,  профессор Дулуман Евграф Каленьевич полностью, но не в целом, поддерживаю проект украинского Богословского портала и готов принять в его становлении и функционировании самое активное участие. Оговорка «не в целом» касается отдельных заявленных инициатыв, о которых будет сказано ниже.

Даже одноразово беглого просмотра цели и задач, которые ставят перед собой инициаторы создания Богословского портала, невооружённым глазом видно, что его авторы берутся решать их с задорным энтузиазом неопытных мальчишек. Создаётся впечатление, что Богословский портал всерьёз намеревается свести к общему знаменателю ни с кем другим непримиримое богословское разнообразие, в плену которого находится каждое христианское вероисповедание («Церкви» - пишут инициаторы). Уже 90 лет существует и активно действует экуменические движение христианских церквей, которое ставит перед собой такие же задачи. К работе в экуменических всемирных и  региональных конференциях, конгрессах, совещаниях и семинарах привлекаются, кроме ведущих церковных иерархов, лучшие из лучших богословов всех христианских конфессий.А результат?.. А никакой, никакисенький! Под ауспицией авторитнейших из авторитетных глав церквей, лучших  из лучших богословов каждой конфесии до сих пор не договорились даже о том, чтобы вместе помолится, или вместе прочитать рекомендованную всем верующим самим евангельским Иисусом Христом молитву «Отче наш».

Могу безошибочно предсказать. Если представители уже наличные среди инициаторов создания Богословского портала представители католических и протестантских церквей Украины станут толерантно излагать свои взгляды на те или иные богословские проблемы с точки зрения своей церкви, - их авторы через пару месяцев розругаются между собой и в сердцах разойдуться. Если же выступающие на Портале богословы начнут выступать так, чтобы своим конфессиональным  мировоззрением не задеть мировоззрение инаковерующего христианина… То как они, богословы разных христианских конфессий,  найдут между собой то общее, что есть у всех? Общего у них окажется столь мало, что говорить им между собой не только не интересно, а просто – не о чём. Например. В Библии собственноручно самим Богом на горе Синай написано дарованные через Моисея для всех верующих 10 заповедей. Но их современное богословское прочтение у католиков - одно, у православных – другое, а у Адвентистов – третье. Уверен, что Богословский портал не примирит  католиков, православных и адвентиство в прочтении написаннный власноручно  самим библейским Богом заповедей.

В двухтысячелетней истории христианства не было ни одного случая, когда бы  отличные друг от друга по конфессиональным признакам церкви объединялись. Поглощение сильной христианской церкви слабой церкви – было. Такое, например, произошло в конце 16 столетия. Тогда католическая церковь проглотила часть украинской православной церкви под названием униаты/греко-католики. Сильная церковь уничтожала враждебную ей слабую христианскую конфессию – и такое было. Христианская церковь напротяжении  4 – 8 столетия уничтожила арианство, несторианство, монофизитство, монофелитство,  иконобрство и другие ереси. Католическая церковь на своей «канонической терриротии» до последнего верующего уничтожила альбигойцев, кафров, павликиан, вальденсов, янсенитов и десятки других. Физически уничтожила до ноги. Православная церковь уничтожила ертиков жидовствующих, стигольников, во имя «новых» церковных православных обрядов в конце 17-начало 18 столетия уничтожила или изгнала из страны половину населения царской России. На Украине во время востания Богдана Хмельницкого православными козаками были уничтожены антитринитарии, социанея. ариане… Межнациональная война за правильную веру православных и униатов, когда по словам зарубежных современников «Русь успешно убивала Русь», едва-едва не была уничтожена украинская нация.

Конечно, объеднение христианских богословов, а через них и христианских церквей – это те благие намерения, которые всегда хвалит сам Бог (І кор., 4:5). (В церковно-славянской Библии красиво написано: «Добрые намерения и Бог целует»). Но  двухтысячелетняя история христинаства свидетельствует, что на поисках общего сближение верующих разных Церквей/конфесий не бывает. Но были объединения на почве общей вражды, например, различных течений протестантов на почве вражды к папству; Англии и России против Наполеона; капиталистов и коммунистов против фашизма. В этом году появились солидные сторонники объединения всех христианских конфессий или даже всех религии на почве общей вражды к кому-то или чему-то. Так, папа Бенедикт XVI призывал объединится всем верующим христианам на блоьбу с секуляризмом, а экс-премьер Великобритании Тони Блэр призывал объединится все религии в борьбе против свободомыслия и атеизма. Правда, руководители всех религии и конфессий и без призывов папы или самого Тони Блэра ведут одновременную отчаянную борьбу против секуляризма и свободомыслия/атеизма. Но Бенедикт XVI и экс-премьер предлагают сделать два шага вперёд в этом отношении: первый шаг – организовать согласованные мероприятия в борьбе против, а второй – в ходе этой борьбы отложить в сторону,  забыть мировоззренческие противоречий между всеми церквами/конфессиями. Если эти два шага проделает украинский Богословский портал, то, по моему мнению, успех в задуманному ему гарантирован.  Но… Но в конечном итоге гарантировано и поражение.

Впрочем, если задум инициаторов Богословского портала хоть на сколько-то процентов осуществится, то, опять по моему лично глубокому убеждению, это пойдёт на пользу и всем религиозным конфессиям и умиротворению национального  и религиозных конфликтов в Украине. И дай Бог, чтобы украинская мысль, благодаря будущему Богословскому порталу, родила богословие мирового уровня. Но поскольку Бога нет, постольку результат зависит от сугубо мирских небожественных условия. А поэтому нужно постараться своими силами «оживить» сам Богословский портал.

Сейчас в Украине есть несколько десятков богословских и небогословских сайтов, каждый из которых имеет субъективное намерение быть Порталом  религиеведческих проблем. Ни один из этих порталов не может похвалится тем, что каждую его свежую публикацию прочитывает хотя бы сотня  посетителей за первые сутки. В последующие сутки количество чтений каждой публикации неуклонно падает. В этих уссловиях я дерзну дать несколько советов.

Прежде всего, в число в определенной мере заитнтересованных участвующих в работе Богословского портала необходимо привлечь представителей по возмжности более широкого круга официально и неофициально действующих в Украине конфессий.

Если инициаторы в самом деле намеривается придать Богословскому научный или хотя бы наукообразный вид, то к его участию нужно привлечь светских  – толерантных к религии вообще и в тоже время конфессионально незаангажированных – религиеведов. Таких я вижу, например, в Отделении религиоведения Института философиии АН Украины, в первую очередь руководителя отделения профессора Колоднего А.Н.;  доктора философских наук Яроцкого П.Л. - крупнейшего знатока богословия католичества, иеговизма и протестантизма; доктора философских наук Филиппович Л.А. Я и сам, будучи кандидатом богословия и доктором философских наук согласен принять участие в работе Богословского потрала на позициях толерантного к религиозным убеждениям верующих и конфессионально нежангажованного религиоведа и философа.

В процессе осуществления задуманного инициаторами Богословского портала неплохо было бы присмотрется к действующим сейчас церковно-богословских, пробогословских и светских сайтов и порталов. При этом, по моему мнению, нельзя пройти мимо Портала-Credo.Ru (Портала-Кредо.Ру). Он дает актуальнейшую, конфессионально незаангажированную информацию о происходящих процессах в христианстве, других религиях, проблемах свободы совести и религиоведения. Этот Портал интересно и полезно читать(и читается) верующими и неверующими, представителями всех, прежде всего, христианских, конфессий.Публикации этого портала находят живеший отклик в общественной жизни всех стан на территории бывшго Советского Союза.

Правда, инициаторы украинского Богословского портала ставят себе задачу развития традиционной и новой христинаской богословской мысли. А таккая мысль может развиваться только в условиях пропаганды этого богословвия и дискуссий вокруг него. А поэтому на Богословсском портале желательны не только дискуссии между христианскими конфессиями , но и с нехристианской и безрелигиозной мыслью. Хватит ли украинскому Богословскому порталу смелости и силенки на такое? Если хватит, то я одним из первых рынусь на площади Богословского портала с научным религиоведческим анализом и критикой разнообразных богословских соображений. Впрочем мой сайт  www.sotref.com уже сейчас готов предоставить место для пробных упражнений в развитии ими традиционных и новых богословских мыслей.

10 декабря 2010 года