В славетному Київському політехнічному інституті я читаю курс Філософської пропедевтики, Етики та Релігієзнавства. В світоглядному відношенні мої студенти всі ще ліпилися і ліпляться немов би з пластиліну.  

Что ему слово последнее скажет,  

То ему на сердце сверху и ляжет. 

Верит, не верит, - ему все равно,  

Только бы сказано  было умно. (Лермонтов. Поэма « Саша»). 

Современный социально-экономический строй для своего укрепления вынуждает – кровь с носа! – добиться того, чтобы переростки советских времен напрочь забыли все то, что они теоретически и практически знали в прожитые ими времена, а сознание подрастающего поколения набить такими мифами, приняв которые внутрь, оно, наше будущее, приобретет устойчивое отвращение ко всему тому, что «комуняка», что «совок», что «быдло», что «бомж», что «москаль», что «кто не работает, тот не ест», что «владыкой мира будет Труд», что «гуманизм», что «справедливость», что «вор должен сидеть в тюрьме»… Для того, чтобы добиться именно этого, есть только одно средство – врать, врать, врать и врать. Врать в школьных учебниках, врать в обращениях к «маленьким украинцам» украинца Большого (Укрбаши), врать по радио и телевидению, врать в газетах, бюллетенях и листовках. Прожженный фашистский пустобрех Геббельс со знанием дела говорил: «Даже самая несусветная чушь, будучи публично провозглашенной сто раз, принимается обывателями за чистейшую правду». 

Мои студенты еще до встречи со мной в аудитории знают, что я человек из церковного мира,   в прошлом кандидат богословия и доцент, инспектор духовной семинарии. Поэтому чуть ли на первой же лекции спрашивают, верю ли я в Бога . Услышав отрицательный ответ, требуют доказать им, что Бога нет. Как правило, я пропускаю эти требования мимо ушей, но потом, когда по учебному плану дохожу до изложения богословских доказательств существования Бога, предлагаю им прослушать и атеистические опровержения существования Бога. Конечно, среди моих студентов есть как верующие, так и атеисты. Для верующих звучит убедительно то, что я говорю как богослов, а для атеистов   - как атеист. В то же время верующим и атеистам полезно послушать возражение своим верованиям и убеждениям. Не даром Ватикан учреждает кафедры Научного атеизма в своих духовных учебных заведениях. Будущие зубры католицизму должны знать всё подноготное атеистического мировоззрения, чтобы быть в состоянии противостоят ему. 

Студенты КПИ в неизмеримо большей степени других своих коллег   связаны с научно-техническим прогрессом, в том числе с этим прогрессом в учебно -п росветительском деле. Они с компьютером, Интернетом, разного рода электронными форумами на Ты . Так, если их задели высказанные на лекции мои мысли, они сразу по электронной почте строчат мне возражения, восхищения, недоумения, доводят до моего сведения свои собственные соображения по тому или иному вопросу.   Я принимаю к сведению их сообщения, на некоторые из них отвечаю, по некоторым завязывается переписка. Но ни одного из этих адресатов я не знаю в лицо. Эта переписка интересна и касается только профессора и студента. Но вот один эпизод подобной переписки я дерзну опубликовать. Думаю, что ее содержание выходит за рамки личного общения, а является знаковым для обозначенной мной выше темы. Скрыв адрес, имя и фамилию студента первокурсника, я воспроизвожу нашу переписку дословно.   

4.04.2006. 

Студент – профессору: 

Пане Дулуман, зрозуміло що бога неіснує...і ви так наївно це всім обгрунтовуєте...але епоха просвітництва пройдений етап...в наш час релігія дієваий інструмен заангажувати індивіда з метою зробити його більш економічно стабільним.....інструмент контролю...а ви намагаєтесь щось комусь доводити...бачив вас у кінохроніці 59 року...ви там такий молодий, худенький...  

27. 04.2006 

Профессор – студенту:  

С  наступающей серией Первомайских праздников, уважаемый Евгений Анатолиевич! 

То, что я, за Вашими признаниями, не могу доказать Вам то, что Бога нет и его существование даже не предвидеться, - это все в порядке вещей! Во-первых, я не знаю Вашего Бога. Что он такое и с чем его едят? Не скрою, мне интересно было бы это узнать, чтобы на досуге сообразить, отсутствие какого именно Бога мне следовало бы доказывать стуудентам. А во-вторых, а Вы сами доказали себе, что этот ваш Бог есть? Если как-то и каким-то образом доказали, то напишите и мне об этом. Только как студент нашего общего просвещённого КПИ скажите что-нибудь вразумительное, а не "Верую, потому, что абсурдно". Абсурды не доказываются, а только опровергаются, чем я и занимаюсь. 

Еще раз - с праздниками! Если в эти Дни я получу от Вас обстоятельный ответ, буду считать его подарком к светлым первомайским праздникам. 

С уважением - Евграф Каленьевич. 

P.S. Только не называйте меня паном. Я - не пан. Для Вас я - профессор, просто - Дулуман Евграф Каленьевич, для нормальных людей - товарищ.   

30.04.2006  

Студент – профессору:  

Зі святом Першого Травня – Днем трудящих всього світу,  шановний товариш у Дулуман! 

Я не намагався вам доводити існування трансцендентного створіння , мені просто здаєтся що релігія є дієвим інструментом впливу , і маніпуляцією суспільною свідомістю ... тобто регігія робить з людини слухняного раба ... якщо немає релігії то людина мабуть не схоче працювати , а значит прогрес цивілізації під загрозою ... так що я думаю боротись проти релігії значить боротись проти прогресу ... що ми мали в С оюзі ?..... для совків бога не існувало вони нічого не боялись і не працювали .... комунізм мабуть можливий лише тоді коли примітивну працю замінять машини і люди матимуть приблизний розвиток інтелекту ...... ви народились в одеській області ... в якій її частині північній чи південній ( бесарабії ) яка до 39 року була Ромунська і де не було голодомору 33?   

08.05.2006  

Професор – студенту:  

Євгене Анатолієвичу!  

А Ви, батенько, не вмієте користуватися Є-Майлом? Ви не умієте даже відповісти на листа без того, щоб не повторювати всього того, що Вам писав адресат?! Для студента КПІ це - ганьба. 

Отже, Ви в існування Бога не вірите, а лише вважаєте, що наш український народ - бидло и придурок - потрібно лякати Богом, бо вони, українці, без переляку не будут працювати. А Ви себе теж вважаєте таким бидлом і придурком? Ні, переконаний, Ви себе таким не вважаєте, але Вам потрібно, щоб на Вас працювали ці бидла і придурки. Чи Вам таке не потр і бно?.. Подивіться на себе зі сторони і визнач і ть: хто Ви є? і які українці Вам потрібні?  

Якщо Ви вважаєте віру в Бога пустою, але корисною , з прагматичної точки зору , штучкою, то приймайте іслам, агітуйте за іслам. В місцях поширення ісламу немає алкоголізму, крадіжок, ледарів, нарокоманії (хоча якраз в країнах ісламу вирощують левову частку опія світу), не розпутничають з дівчатами та чужими жінками ; в ім'я Бога, Батьківщини, Справедливості готові померти (Порівняйте шахідів з самим собою. Ви, разом з Вашими однодумцями, готові вмерти за Україну? Як Ви собі думаєте: якби Америці вдарила сеч в скроні і вони наслали на незалєжну неньку Україну озброєний до зубів полк солдатів, наші доблісні християни-українці розпочали б священну війну проти загарбників? А чи може зустрічали би їх хлібом-сіллю? Такі, як Ви, безумовно - з хлібом-сіллю!). З прагматичної точки зору іслам корисніший християнства, якщо вважати незаперечною істиною, що немає ні ісламського Аллаха , ні христинського Ягве-Саваофа. До того ж врахуйте, що зараз в Європі за останні десятиліття прийняло іслам 600.000 християн і жодний мусульманин не прийняв християнства. В Росії видатний церковний (протоієрей, настоятель собору в Москві) і громадський (депутат Російської Думи) діяч  Полосин прийняв іслам і успішно пропагує мусульманство серед православних віруючих. 

Тепер про минуле, про совітів.Совітами в Україні були не москалі, а ми, українці. Це ми, українці, самі здійснили революцію і в березні 1917, і в листопаді 1917. Це ми, українці, ліквідували в Україні російську царську владу, вигнали німецього ставленика Скоропадського, монархічну Денікінську грабь-армії ("добровольску армію"), разом з польскими окупантами вигнали Петлюру , знищили банди Махно і Тютюнника, організували Радяньску Владу трудящих . В 1922 році об"єдналися з Росією. У нас, в Україні, не було голоду в 1922 році; був голод лише в Росії, на Поволжжі, а ми тоді рятували їх від голоду. Протягом всього  1932 ро ку у нас , на Україні,  не було ніякого голоду. У 1932 році був великий врожай . Але з цього врожаю куркулі не захотіли платити податок натурою і заховали своє збіжжя. "Задушим Советсткую власть костлявой рукой голода!" – вирышили було вони.  Я на весні 1933 року своїми очима бачив знайдену колгоспниками в обісці сусіда (Я не пам’ятаю його прізвища. Знаю лише, що його в селі шанобливо називали Кирюшею) знайшли приховану яму, в яку було насипано 50 тон зерна. Залишки цієї ями можна було бачити в 50-х роках минулого сторіччя. Схованку куркуля виявили увечері, а до ранку вся куркульська сім ’ я зникла з села.   (в 1939-1941 роках діти цього куркуля приїздили в наше село і зупинялися у моїх батьків). Куркулі не здавали натуроплати, а місцева Влада все потрібне для виконання продналогу взяла хліб у колгоспників.   Колгоспного для виконання плану не вистачило, ось і розпочали забирати під віник все, що знайдуть у будь-кого з селян. П римусове стянення натурподатку і призвело до народного голодування в Україні, на Дону, на Кубані і в центрально-південних регіонах Росії. Місцева влада старалася догодити Москві і для виконання плану забрала хліб з колгосп них комор , а потім почала розкулькулювати одноосібників (ті, що не вс т упили в колгосп і продовжували вести індивідуальне господарство, нещадно експлуатуючи батраків) , грабити бідняків . 

Я проживав на півночі Одеської області, котра ніколи не належали Румунії. Мені тоді йшов 6 рік. Я все добре пам'ятаю. Голод продовжувався три місяці: половина грудня - січень - лютий -половина березня 1933 року . А в березні за вказівкою ЦК ВКП(б) в Україну стали завозити хлі б , рятуючи людей від голоду. В нашому селі теж вмирали від штучно утвореного Радянською владою голоду. Скільки людей померло в нашій сільській раді на 11 тисяч мешканців, я не знаю. Але що люди вмирали від голоду, я знаю точно і до цього часу відчуваю пережите. З моєї суцільно батрацької рідні (чотири  рідних дядьків по батьку і чот и ри тітки та один дядько моєї матері) померла протягом двох днів вся сім"я татового брата: дядько, тітка і їх син. А з сторони матері вижили всі, якщо не рахувати того, що мого діда, з боку матері, на базарі куркулі отруїли і обікрали (дід продав корову). 

За часів диктатури Сталіна у нас скрізь було наведено залізний порядок. Тоді велася документальна регістрація всіх, хто де живе, хто народився, хто помер.Уже будучи кандидатом наук, я вирішив самостійно установити, скільки в Україні померло від голоду в 1933 році. В архівах вивчав документи про смертність в 1933 році. Протягом 1930-193 6 рок ів в Україні, без врахування 1933 року, вмирало в середньому 300.000 чоловік. Це була природна (естественная) смертність. А в 1933 ро ц і померло - 900.000. Отже від голоду вмерло 600.000. Оце і є жертви голодомору.  600.000.  

Це страшно, це злочин! В Україні тоді нараховувалося 28 мільйонів мешканців. А тому націоналісточно-бандерівські розмови про те , що у нас був геноцид українського народу і заморено голодом 20 мільйонів - подвійна брехня, для придурків, щоб було страшне, щоб більше ненавиділи Росію та Радянську владу і більше любили по-бендеровському знаціоналізовану Україну і лише так знаціоналізованих  українців.  

Але як можна любити українців, які самознищують самі себе, або дозволяють цим паскудним москалям знищити нас на 80,6 процентів? Ви вважаєте народ героїчним, славетним, що самознищує (дає знищити) себе на 80,6 процента?! Але, якщо заслухатися бандерівців, то  під час революції та громадянської війни 1917-1921 років нас , щирих українців,  знищено 10 мільйонів, 20 мільйонів в голодомор і 20 мільйонів під час війни 1941-1945 років. (Де взялося цих 20 мільйонів для війни, якщо 20 міль йо нонів знищили в 1933 році?) .  Нас тричі знищили, а ми живемо, а ми герої, рівних яким у світі немає. Соромно за таких героїв. 

А! .. До речі! Ви пам'ятаєте про героїв під Крутами? А була справа так. На Україну йш ов «совіцький», серед яких була левова частка українців, полк Муравйова. А рідненька українська національна тодішня київська влада разом з армією - армія була солідна, сотні тисяч багнетів - героїчно драп анула . А проти кадрових військ наші провідні державні герої кинули зелених і ненавчених військовій справі студентів Київського Університету. Студентів, які, справді, готові були померти - і померли! - за Україну. Вони, справді, герої, наші шахіди... Хоча, муравйовці їх, просто, розстріляли, без будь-яких втрат для себе. Вони навіть не шахіди, бо шахід помирає і тягне на той світ, в середньому, десятки ворогів свого на роду.  

А, була – не була!.. Ще одну згадку про хоробре українське націоналістичне військо бандерівської закваски. В 1944 році   «совіцькі» війська, звільнюючи Україну від націонал-фашистської нечисті, наближалися до Львову. Їм назустріч під Броди кинулася українська фашистська дивізія «Галичина СС», в якій нараховувалося 30.000 до зубів озброєних добротною німецькою технікою вояків. Наблизились «совєти» і стрельнули по них. В сутичках було вбито і важко поранено 3.000 українських есесівців. Побачивши таку гимбель решта – 37 тисяч – вискочило зі схронів і без оглядки побігла через всю Європу аж у Південну Америку. Де ви бачили таки хоробрих, самовідданих Вітчизні   вояків, які втративши лише   одного с десяти, панічно дали дьору?   І оце таких покидьків наш Укрбаша умовляє визнати рівними з героями Великої Вітчизняної війни?!  

І нарешті, про ледачих совітах, яких так виховували комуняки. Комунізм вчив і завжди вчить, що саме цінне в житт і, саме доброчесне - це праця , ( труд ) . За совєтів ПРАЦЯ була справою честі, доблесті і геройства. Так було записано в Конституції Радянської України. Христос і комуністи говорять: "Хто не працює, той не їсть".  

Попередник комуністичної соціальної концепції Сен-Сімон говорив: " Производство полезных вещей единственная разумная и положительная цель, которую могут себе ставить политические общества". "Принцип уважения производства и производителей бесконечно более плодотворен, чем принцип уважения собственности и собственников". 

  За совітів не було безробіття, не було хоча б на один день затримки з виплатою заробітної платні. Тоді культовою людиною був не олігарх, не ворюга народного добра (враг народа), не політична еліта, а людина праці, в першу чергу – робітник.  

Більшовики взяли в свої руки не Р о сійську імперію, а її труп. В 1913 році Росії вступила в світову війну і вщент зруйнувала своє господарство. В лютому 1917 році буржуазія змусила царя відмовитися від трону. Буржуазна Тимчасова влада вирішила продовжити війну і одержала в середині країні ще й Громадянску війну. В лиспопаді 1917 року від страху перед народом, що збунтував, Тимчасова влада втікла з країни. Більшовики взяли країну, яка мала лише 3% промислового виробництва по відношенню до 1913 року. До 1922 року в країні продовжувалася громадянська війна; проти Радянської влади виступали - вводили свої війська -  всі країни Європи разом з США, Японією та Китаєм.  Народ колишньої Російської імперії відстояв Радянську владу. Чи Ви думаєте, що відстояли Радянську владу лише більшовики? Але більшовиків в цей час було менше мільйона чоловік, а населення країни - десь біля 150 мільйонів. Ви можете собі уявити, щоб один міг примусити 150 чоловік? Якщо можете, то у Вас безмежна фантазія.  

А після 1922 року уже СССР відновлював господарство, перебудовував країну на комуністичних засадах і в той же час воював проти нападників (Японії, Китаю), напав на Фінляндію, в середині країни воював з експуататорськими класами: непманами, куркулями, спекулянтами, провокаторами, диверсантами , ворогами народу ...  

До приходу більшовиків до влади в Країні було 80% неписьмених, 60% алкашів та п"яниць; народ був розбещений війною що породила нероб, жебраків, бомжів, злочин ц ів, безбатківщин у ... Врахуйте при цьому втрати і матеріальні, і моральні , і духовні від Другої світової війни та від війни громадянської .  І не дивлячись на всі ці не вз годи рядянський народ не лише вижив, а став найпередовішим - по рівню освіти, моралі, праці (ледарі нічого не створюють), культур и . По виробництву товарів споживання (м"яса, молока, яєць, одежі, взуття, квартир, театрів, шкіл та вузів) ми були на першому-другому місці в світі, на рівні Англії, Франції, США. Ми були друга країна в світі за війською та економічною могутністю, перші - за рівнем наукових знань, науково-технічним прогрессом , мораллю ... І все це за сім неспокійних десятків літ зроблено з країни, яка була самою відсталою в Європі, яка виробляла промислової продукції менше Бельгії, що в 20 раз менша України.  

Більшовики залишили після себе найбагат і шу країну в Європі. Де це багатство? Розікрали, розтринькали. Рівня України взірця 1980 років при найсприятливіш умовах - але  при вірі в Бога, при панування ідеології фашистських посіпак УНА-УНСО, політики, яку проводять наші олігархи за підтримки забугорних недругів - незалєжна Україна досягне лише після Вашої смерті. Якщо досягне?  А чи не будемо ми , як казав Тарас Григорович, "чужими на своїй землі"? А чи виживемо?..  

… Вибачайте. Я занадто захопився написанням листа до Вас. Світає. Наступає День Перемоги .  

З і Святом Вас! З Перемогою ! ! Щасти Вам !!! 

         Є.К.Дулуман